Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мазур Наталя: Покинутий - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Луківська, 25.09.2013 - 15:46
щемно, Наталю, та сьогодні не лише улюблені іграшки, а й люди близькі обабіч...
Тамара Шкіндер, 25.09.2013 - 10:45
А добре б жилося меніПокинутим обіч дороги? Запитання риторичне... Проймає змістом. ГАЛИНА КОРИЗМА, 24.09.2013 - 18:16
Наталю, як завжди залишаєте відповідь за читачем.Подумай:"А добре б жилося мені Покинутим обіч дороги?" Боляче, коли нас забувають. Боляче, коли не чуємо дорогих слів. Боляче, якщо не збудили в серці любов до ближнього. Життя складне і довге. Але я б назвала іншими словами: життя ускладнюємо ми, а воно таке коротке. Не встигнеш і оглянутись, а там... Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Галю, ви так добре зрозуміли про все, про що йшлося у вірші. Саме ці думки і спонукали мене до віршу.Дякую за співпереживання та розуміння. Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Олександре.Рада чути це від майста слова. Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чуйне серце маєте, Любочко! Дякую красненько за співпережиття.
Крилата (Любов Пікас), 24.09.2013 - 11:09
Так. Це важко бути викинутим. Вдалося тему передати! Вразило!
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любо, за розуміння.
Фотиния, 24.09.2013 - 10:45
А мне вспомнилась история из моего далекого детства, в садике нас заразили дизентерией, и пол-группы отправили в инфекционку. Родителей не пускали, но они передали мне любимого зайца. Потом я узнала, что все личные вещи при выписке отберут и спалят. Помню, как я обливалась слезами и прижимала к себе этого зайку: он должен был погибнуть из-за меня. Хороший, человечный стих "всё равно его не брошу..." Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Света, спасибо! Чистая душа у тебя, хорошая! Игрушку пожалела... А ведь среди нас живут люди, которые ближнего своего не жалеют, не любят, а наоборот... КВМ, 24.09.2013 - 10:13
Гарно, дуже гарно, розбудити людяність, це перва заповідь поета, тобі це чудово вдалося
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро за похвалу та розуміння.
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тішуся вашим візитом, пане Євгене.Дякую! Вразлива, 24.09.2013 - 08:09
Наталю! Дуже рада знову зустрітися з новим вибухом емоцій,переживань і нетерпимістю.Твір чудовий,торкнеться серця ЛЮДИНИ.
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хотілося, аби торкнувся...Дякую, мила Данута! |
|
|