Чоловік може плакати лише з двох причин: нещасливе кохання та смерть. Султан Сулейман I
Коли у серці зроджена сльоза,
Омиє незворушності обличчя,-
Дається знати важкості лоза,
Яка вростає в мовчазне затишшя.
Коли знедоленість забувши ледь,
Осілі почуття сльоза вбирає,-
Для чоловіка пережиту смерть
Душевним болем в серці спогад крає.
Ось так, стійке до болю і страждань,
Чи до життя, заплутаного в сітку,
Є серце чоловіка, мов скрижаль,
Сльоза з якої виступає зрідка.
Впритул руці задумливе чоло
Похилиться, мов дерево вразливе.
Буває у житті інакше зло-
Кохання в серці є, та нещасливе.
Коли у серці зроджена сльоза,
У ньому ж і хорониться – не диво.
Бо сльози чоловіка не краса,
А радше біль, прихований чутливо.
Ось так і ти, сльозинка моїх снів,
Згасаєш в серці, чи в якимось ві́рші.
Я пережив причини твоїх днів.
І не з`являйсь. Прошу́, не треба більше.
Ви добре розбираєтеся і в жіночій, і в чоловічій психології, обидва твори цікаві, майстерні і виважені. Помітно, що Ви ретельно підійшли до їх написання!
Oleg Kolibaba відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Олександре! Хоча писалося більше на почутому, ніж пережитому, але таки фактор психологічний, мабуть, був присутній!
ви подали їх не в тій послідовності; потрібно було спочатку ЧОЛОВІЧІ, а потім ЖІНОЧІ, з коментом, як доповнення.
та обидва вірші виважені і, на мій погляд, дуже розсудливі
Oleg Kolibaba відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння! Дуже приємні, що віршики знайшли гарні відгуки і гарних читачів.
