Я знаю, мамо, за провини
Ти вже давно простила нас.
А серце плаче без упину,
І просить: «Господи, не час…»
А Бог не чує…Може знає –
Кому, за що, коли і як.
Земного я благаю раю,
Матусю рідна, важко так…
Я вимолю тебе у Бога
Любов’ю внуків і дітей.
У душу скапує тривога,
По вінця повен посуд цей.
Свідомість розриває туга,
І б’є у скроні барабан.
Чому так довго темна смуга?
Життям несеться ураган.
Дай, Боже, шанс тепло віддати,
Яке раніше не змогла.
Давно уже сама я мати,
А доля лагідна і зла.
Дай шанс дорослій вже дитині
Вину спокутати свою.
Усе життя для мами нині
Я із любов’ю віддаю.
15.02.2014
Рада Вас знову бачити, Тамаро. Дуже гарний , зворушливий вірш. Відчуваю, як Вам зараз важко. Тримайтеся. Вітаю Вас з Днем Матері.
Тамара Васильєва відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам,дорога Ларисочко! І дуже вдячна за пораду щодо ліків "Екомед", вони дійсно ефективні і невідомо, що було б з моєю мамою зараз, якби не Ви...
Карабкаємося з усіх сил і дякуємо Господу.
Зі святом і Вас - з Днем матері!
Відчуваю, як Вам зараз важко. Тримайтеся. Вітаю Вас з Днем Матері. 
