Куди ми йдем і звідкіля ми?
Пустими дотиками мрії
У світ людей бажаєм добрести...
Вже вимерли прекрасні дами!
І люд пустий уже нам не спасти.
Нас заганяє танець смерті,
Кайдани рвуться в ритм зітхань,
Чи ми шукаємо самі жертви?
Чи обираємо собі страждань?
Відлуння пекла, запах раю,
Ми заблукали між світів,
Лиш кожен день чорнющу зграю,
Нагадуєм собі вовків.
Вже доля стукала у двері
І вкотре чулися зітхання
Так тиснуть стіни,стелі,
Та залишається бажання.
