Я не знаю,що робити?
Куди мені всі свої думки подіти?
Куди подіти їх? Куди?
Коли з голови вона не вилазить всі ці дні.
Напевно вона там поселилась,
Живе собі і живе.
На волю не виходить
І світа Божого не баче.
І щоб я тільки не робила
Я так сильно головою об стінку била.
Вона сидить собі й сидить
І навіть слова до мене не промовить.
Я так її просила-
Таж вийди з тої голови!
Нічого не допомагає,
Напевно з нею мені прийдеться жити назавжди.
Вона мені ночами спати не дає,
Все сидить,сидить і усе.
І як її я не просила
Нічого не допомагає.
І так живу я з нею по сьогодні
Люблю її,але деколи і сварю
Оту Вапнярку мою милу,
Яка сподобала собі голову мою!
