І знову прийшла моя весна,
Така мила,щира вона.
Вже сонечко давно засвітило,
Але мою душеньку ще не пригріло.
Вже давно підсвіжники цвітуть,
Дітки гуляти ідуть,
А я сиджу і незнаю-
Чого ж я від цієї весни чекаю?
Зда`ється тепло вже у Львові
І сміх і радість надворі.
І сонечко вже земельку пригріло,
Але моє зимове серце ще не розтопило.
Якось не радісно ще мені,
Неначе якогось дива чекаю всі ці дні.
Якось на душі мені тривожно
І я живу тихонько,обережно.
Якось не хочеться тут зустрічати,
Красиву і теплу весну,
А хочеться знов в небесах політати
І побачити Вапнярку свою.
Подивитися яка вона весною-
Чи попрощалася вона з холодною зимою?
Як вона там без мене пожива?
Чи їй добре,а може і скучає?
Чи може вона про мене і забула?
Але ні вона все відчуває,
Як моє маленьку серденько-
ЇЇ кохає!
Я чекаю і не знаю,
Можливо,я тебе цією весною позустрічаю.
І ще сильніше тебе покохаю!
Моє маленьке містечко,
Я тебе люблю.
І я надіюсь,
Що цю весну я з тобою на твоєму мості зустріну!!!
