Моя земля найкраща в цілім світі!
Ніде немає другої такої!
Дніпро й Карпати і волошки в житі,
А ще нестримне прагнення до волі!
Батьківська хата тепла і затишна
І джерело з цілющою водою
А біля ґанку рясно родить вишня
І зустрічає цвітом нас весною.
До ставу верби ніжно нахилились,
Струмок в долині грає стоголосо.
А на стовпі лелеки поселились,
Для них вчепив хтось колесо від воза.
Там за городом соняшники квітнуть
І повертають голови за сонцем.
Шовковиця шепоче так привітно
І загляда черешня у віконце.
Землі не буде кращої для мене
Ніж та, де я на світ цей народилась!
Хай кличуть нас країни незбагненні,
Я повернусь, де б я не опинилась.
Вдихну повітря я на повні груди
І голос пісні хай степами лине.
Нема милішої землі, і вже не буде
Бо ти найкраща, рідна Україно!
