Я не знала, що буде так боляче
хоронити чужих дітей.
Я не знала ,що поле квітуюче
не порадує більш людей.
Я не знала, що небо захмарене
не заплаче дощем рясним,
Тільки місто вогнями опалене
підніме в піднебесся дим.
Я не знала, що квіт каштановий
не наллє ароматом Майдан.
Я не вірила-брат на братові
не зуміє замкнути кайдан.
Я не думала,що перед святами
в привітннях і у віршах
неба мирного ми бажатимемо
перш за щастя, любові чи благ.
Я не знала, що доля побачити
Як горить Укаїна в огні.
Але знаю- НЕ ЗМОЖУ ПРОБАЧИИ
Тим, хто нищить, вбиває її!!!
