Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Лівобережна: Перед грозою - ВІРШ

logo
Ірина Лівобережна: Перед грозою - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 5
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Перед грозою

Ірина Лівобережна :: Перед грозою
Чоловіка не було вдома три дні. З’явився в понеділок увечері, після роботи. Разом занесли в квартиру овочі, привезені з заміського будиночка. Ну, і звичайно, вечеряти! Все сподобалося. Перекинулись новинами. А потім – розбіглися хто куди…
У кожного – свої інтереси. Добре, коли в родині два комп’ютери, а син відпочиває у дідуся з бабусею. Можна спілкуватися вволю на своїх улюблених сайтах. 
Але раптом чоловік покликав мене на балкон. «Подивися!». Десь далеко над лісом лютувала гроза. Велика чорна хмара, схожа на гігантського орлана, час від часу випускала із «крил» осяйні блискавиці! Так моторошно, і так прекрасно! Можна спостерігати розгул стихії, не хвилюючись, що вона ось-ось дістане тебе! Та темна хмара швидко насувалася, міняла обриси, зловісно чорнішала. Зблискувало все частіше, гуркіт грому ставав все гучнішим!... 
Я притулилася до чоловіка… Як добре!… Отак стояти, відчуваючи тепле міцне плече, і спину… Ніби в прихистку від всього світу… Байдуже, що він ніяк не відреагував… Не притягнув до себе… Не намагався обійняти… Байдуже… Так солодко думати, що він відчуває те саме, що і я… Просто не хоче відкритися… Не зрозуміло – йому також страшно, як і мені? Чи тепло від мого дотику? Чи здригається він внутрішньо, як я, всім тілом, від надто яскравих спалахів? 
Хмара майже заполонила небо. Зненацька піднявся вітер, став шарпати дерева, полетіли на нас кленові парашутики та пух від тополь… «Напевне, пройде повз нас!» – зненацька сказав чоловік. «Дивися, вітер у той бік!» – і відсунувся. 
Я була надто гарячою? Надавила плече? Він замислився про щось своє?... Я гадала, що гроза нас не мине. Ось вона, вже поряд, над нами! Нависла чорним покривалом! Холодна, гучна, колюча, зі злими поривами вітру! Невблаганна стихія, що не несе тепла, а лише тягне до кожного свої холодні струмені в прагненні остудити, прибити до землі, вимити залишки тепла, приховати світлі пориви, а хто буде необачним – то і позбавити життя! 

Гримнуло прямо над нами! І полилося, як із відра! І заблищали, забилися в злобі блискавиці! Я мимоволі обійняла себе руками… «Все, дощ пішов! Зачини вікно!» 

Над нашим домом почалася гроза.

ID:  500178
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Мініатюра
ТЕМАТИКА: Сюжетна лірика відносин
дата надходження: 20.05.2014 17:01:41
© дата внесення змiн: 24.01.2024 19:41:00
автор: Ірина Лівобережна

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Сокольник
Прочитаний усіма відвідувачами (831)
В тому числі авторами сайту (29) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Ирочка, прелесть!!!!!!!!
Новый день согреет судьбу ЛГ теплым Солнышком. flo36 flo31 a30
heart flo12 flo12 flo12 flo12 flo12
 
Юліанка Бойчук, 22.05.2014 - 14:18
дуже проникливо, Іриночко... apple give_rose
 
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отак стихія на душу лягла... 31 16
 
Шон Маклех, 22.05.2014 - 04:15
Цікавий текст! Вражає.... give_rose give_rose give_rose
 
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...змальовано з життя... 31 32 16
 
Патара, 21.05.2014 - 09:25
Вмерти і не жити... Що ж то за чоловіки у нас такі?.. frown give_rose give_rose give_rose 12 12 12
 
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Патарочко... більше 20 років подружнього життя... добре, що разом... 17 flo12
 
Ірина Хміль, 21.05.2014 - 08:26
Цікавий твір...Наштовхує на роздуми...
 
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Іриночко, не потрапляйте в грозу! icon_flower
 
уляна задарма, 21.05.2014 - 06:59
усе буде ОК give_rose
 
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ага! Просохнемо! biggrin 16
 
Богданочка, 20.05.2014 - 23:37
Буває, на жаль... Коли ти шукаєш у когось прихистку, а у відповідь - кам'яний мур, котрий не зігріє... Але якою б страшною не була гроза, рано чи пізно вона проходить, і на небі засяє сонце. Обов'язково засяє... flo36 ...
 
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Богданочко, за надію! бо без неї - як жити? flo11 flo15 flo11
 
Ірочко, торкнуло! 16 У кожного в свій час своя гроза. Мабуть, вона нікого не минає.
Але ж проходить!!! І знову сяє сонце. flo36
 
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Красно дякую за теплі слова. icon_flower
 
Любов Ігнатова, 20.05.2014 - 20:20
ми з тобою рідні незнайомці .....
гарно написано - до самого серця!
 
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любо, я думаю, тобі така ситуація теж до болю знайома... 16 give_rose
 
Олекса Удайко, 20.05.2014 - 19:34
17 А її (грози) могло й не бути! Та не минулося! frown
 
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...не минулося... життя... flo12
 
Ниро Вульф, 20.05.2014 - 18:28
Ирочка, смотрю вас захватила тематика дождя!Красиво, с чувством, трогательно! 12 16 give_rose
 
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
действительно смотрели на приближение грозы с балкона... всё почти как в реале... 31 32 16
 
Ниро Вульф, 20.05.2014 - 18:27
Главней всего погода в доме! 16 12 give_rose
 
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
И лучше, чтобы там светило солнышко! 31 16
 
Сокольник, 20.05.2014 - 17:27
Гроза... Гарно... У Вас ціква проза, Ірен flo12
 
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Проза життя... вона така... flo30
 
гостя, 20.05.2014 - 17:26
оце Ваше закінчення обійняла СЕБЕ руками... зачепило 05
 
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...так... саме САМА СЕБЕ... ви правильно зрозуміли... 31 17
 
Лариса Сорокіна, 20.05.2014 - 17:11
31 flo32 бере за душу...
 
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гроза - вона в кожному домі - своя... icon_flower
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: