13.
Свій шлях достойно ти пройти повинен,
Проте достойно – як те визначать?
Іти попереду, а чи лише за ними,
Все вчити, чи нічого не вивчать.
Це не важливо, людяність тримай,
Бо головне, лише вона сама,
А розумнішим станеш, чи дурнішим,
Людина ти – оце найголовніше.
Ти тільки вчора все своє, віддав,
Не був зажерливим, без завидків й не злився,
Міг вільно в очі кожному дивиться,
І навіть Богу, як предстанеш там.
Щось Богу ти віддав, щось для родини,
Проте ніщо й нікому ти не винен.
14.
Проте ніщо й нікому ти не винен.
Бо право вибирать тобі дано,
Від сили не залежить, ні від звивин,
До неба тобі линуть, чи на дно.
Робить добро, чи створювать печаль,
Чи може зло творить, собі на жаль.
Ти сам повинен вибрати напевно,
Тоді життям пройдеш ти недаремно.
Ти знай, що ти свою лиш волю маєш
Як воля є у квітці, чи листку.
Дорогу ти обрав собі таку,
Яка тебе підносить і карає.
Ти маєш й далі ще собі рости.
Вінок сонетів – погляд з висоти.
Ключ вінка
Вінок сонетів – погляд з висоти
Цікаво і самому буде знати,
Що далі ще напишеш й створиш ти,
Чи будеш ти у щасті, чи страждати.
Чи буде радість, чи чека печаль?
Не знаєш ти: на щастя, чи на жаль.
Бо в цьому світі все це зветься – майя,
Чи буде далі ще життя – не знаю.
Та все прийми з любов’ю, що без меж.
Життя це шлях, іди ним до кончини,
Тут будуть гарні і погані днини -
Ти іншу долю в Бога не візьмеш.
Свій шлях достойно ти пройти повинен,
Проте ніщо й нікому ти не винен.
Як чудесно! Як правдиво. Філософія життя вбрана в поетичне вбрання . Тільки той, хто дійсно розуміє та живе за цими правилами міг написати все так легко і зрозуміло. Більше би нам таких людей на шляху і більше би нам розуміння своєї відповідальності за своє життя)
Спасибі вам за такі чудові вірші , аж за цілий вінок)
Мірошник Володимир відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячний за таке прочитання цього вінка сонетів. Приємно!
