«Весь світ– театр і люди в нім актори».
О, як правдиво каже пан Шекспір!
Хоч і не всі тут грають свої ролі.
А ти грай вдало, наче король Лір.
Всі ролі вже придумано до тебе.
Лиш обери яку ти вподобав.
і слухай серце. Інших слухати не треба.
Бо будеш квилить потім: «Я не це бажав»
Бо будеш потім каятись-жаліти
І щиро нарікати на життя
Ще й вперто не захочеш зрозуміти:
Неправда, що немає вороття.
Та от, для себе взявши таку ролю,
Коли те маєш, чого не бажав,
Мій милий друже, не вблагаєш Долю, -
Вона ж дає лиш те, що ти обрав.
А ти все твердиш: «я цього не хочу!»
Усім кричиш: « Я мрію не про це!»
І все не можеш впитися досхочу
й чекаєш кельнера, що горя ще несе
Тому й не знаю кращої поради,
Ніж «твоє щастя у твоїх думках»
А всі невдачі… тут немає ради, -
Вони до мрії пройдений вже шлях
