У мої очі
Дивиться війна…
А я усе тримаю
Твою руку…
В моїй душі
Загублена весна…
Осіннім листям
Пише нам розлуку…
В моїй душі
Загублена весна
Іще малює
Хмари голубі…
Та в мої очі дивиться…
…ВІЙНА…
Хоч я… тебе…
Хоч я… лише тобі…
Ти підійдеш
До чорного вікна…
Відпустиш серце
В цю безмежну ніч…
В твоїй душі
Обірвана струна
Акорд візьме
Із сотень протиріч…
В твоїй душі
Обірвана струна…
Візьме АКОРД…
І світ цей обійме…
І твій політ сьогодні…
...Із вікна…
Бо ти… мені…
Бо ти… лише мене…
іноді дуже важко триматись, коли нема чим підтримувати своє серце і поруч нікого немає, щоб може хоч на час потримати в ладонях… і тоді, дійсно, краще відпустити в ніч Ще Ви молодець, дуже вдало
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пусть посветлеет на сердце...солнце светит...птички поют, деревья шумят листвой...а люди...ну что люди? им всегда некогда видеть мир, то кризисы,то войны, то...еще что нибудь. смотрите чаще в чистое небо над головой, мне иногда помогает. желаю радости и света в душе.
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую ВАм,Володимире...та в небо ми дивимось...тільки не завжди воно чисте
так мене чи мені! Адже - дві великі разнисі, як кажуть в Одесі! 
