Ніколи не забудуться герої!
Вони живуть на небі і в серцях,
Їм не потрібно славоньки чужої,
Вони прямують тільки до кінця!
Ніколи не забудуться герої!
Веде їх Бог до справжньої мети,
Не звуть вони нікого за собою!
Такий тягар ще треба пронести...
Це воїни, що спокій бережуть,
За рідну неньку віддадуть життя
І ворога до дідька проженуть!
Душа їх золото свячене-не сміття.
В пригоді стане ніж та автомат,
А тіло вкриє захисна броня
Та не заплаче бойовий солдат,
Хоч нерви покалічила війна...
Пузаті генерали та майори
Зі страху свого залягли на дно,
Та знаю точно маєм ми опору,
Є люди що прорублять в мир вікно!
Ці люди сильні, вмілі та безстрашні,
Їх виділяє скромність, як завжди,
Не дивляться вони у день вчорашній,
Набрались сил і знов летять туди.
У бій запеклий та сліпий до болю,
Бо може зачепити вража куля,
Жорстокий вітер знову гне тополю,
Від розпачу співа сумна зозуля...
Не соромно померти за Вітчизну!
Не гріх вбивати ворогів країни!
Та чи зміню я чистеньку білизну?
Аби тут тільки не було руїни.
Питання це не надто однозначне
Тому скажу: "Я точно не герой",
Але повірте я безмежно вдячний
Тому, хто за Вкраїну став стіной!
Героїські вчинки на землі лишились
І память ходить світлом поміж нас,
А материнські очі знов сльозами вкрились,
Лишився з нами ще й розбитий час...
(Серпень 2014р.)
молодчинка!
