...Не вагітніють сенсом - знов смужка лише одна,
І надії нема - не залишилось спроб,
Бовваніють безцільно безхмарно сині без дна
Незапліднені далі небесних утроб,
Пустоцвіт і нероба, нездара, порожня вись,
Вистиває безпліддям закреслений (к)рай,
Є там щось - невидимий рух нізвідкіль і кудись,
Непереконливий, невловимий шахрай,
Це ніщо, що легко будь-що розбиває нічим,
Доки ти задивився - спустошить кишень,
Зчиниш гвалт, та запізно: втіленням власним нічним
Вже насичує кров через губки легень -
Це отрута, хвороба, безчасний хронічний бій,
Тотальний обман - хоча й неспростовний факт:
Доки пошуки сенсу не залишають надій,
Кров із небом тримає постійний контакт.
Знов задивишся в небо, рахуєш кляті смужки,
Виявляєш - їх кількість не змінює знак:
Всі питання до неба вже час просить за дужки,
Бо у власній крові - його колір і смак.
2014
*картинка була тут http://lifecity.com.ua/?l=knowledge&mod=view&id=669
Дякую
