Земля стогнала,
Небо гриміло,
Мати ридала,
Серце боліло.
Біле – вже чорне,
Здушило горе,
Мов душу оре,
Як на зяб поле.
Руки до неба,
Простягає в молитві,
Боже, не треба,
Трупами вкриті.
Поля, долини,
Міста і села,
Не заслужили,
Страшна дилема.
Що нам ділити,
З ким, хочу знати?
Нам би радіти,
Край прославляти.
Земля ще стогне,
Від фашистських чобіт,
Москаль її горне,
Перевертом світ.
Чеченець радіє,
Все шкірить зуби,
Марно він мріє,
Не довго до згуби.
Земелька наша,
І ми її діти,
Скажена ваша,
Не вмієте любити.
Руки у крові,
В гріхові душа,
Вам би любові,
Не варте й гроша.
Продажне життя,
За копійчину,
Не буде пуття,
Підете в домовину.
На Божий суд,
І всім по заслузі,
За страшний блуд,
Розплата катюзі.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/825-perevertom-svit.html
