Коли не знав я того болю,
що довелося пережити,
отримав я дарунок долі,
червоними нитками зшитий.
Щодня носив я цю краватку,
у ній тебе я і зустрів,
але то був лише початок,
шкода я пізно зрозумів.
Весь час краватка була поруч,
міг нею сльози витирати,
од серця висіла праворуч,
од того, що пізнало втрату.
Пройшло кохання стороною,
його відчути не судилось,
важкі сніги лягли зимою,
але краватка залишилась...
