Ну, що поети віщуни,
Збулись рожеві ваші сни?
За мрії ваші - кров ціна,
То вибір ваш, а кров чужа.
Геройська кров, хвала і честь,
От тільки мамам біль і смерть,
Та вам, лукавим, ця ціна
Ще досі бачиться мала.
Ви знову кличете на бунт,
Майдан смертям готує ґрунт,
То хто тепер ваш фаворит,
В крові хто лізе до корит?
Обманутий, дурний цей рід,
Допоки віру йме в набрід.
"Не вірте людям" - ці слова
Господь сказав нам не дарма.
"А вірте Богу!" - ось завіт,
Якого нам триматись слід.
Та що вам Бог, жидівське тло,
Ваш бог, то крові джерело.
