А я по звичці шукаю досі тебе
в обличчях сотень перехожих.
Я знаю, ти далеко, там на небі
І у мене в серці, близько поряд.
Від будильника я здригуюсь,
до останнього надіюся - це сон.
Без віри, я молюся Богу із надією
За тебе. І гублюсь серед ікон.
І кожною клітиною я відчуваю
Коли ти з'являєшсь у моє буття.
Ти став янголом, це точно знаю.
Мій янголе, ти моє друге життя.
Коли з моїм волосям грає вітер
Коли підвіконнями дощ бринить.
Коли квітнуть найперші квіти,
Знаю - це ти прийшов на мить.
І знову я топлю смуток у тиші
Та пишу котрий лист в нікуди.
Прошу, лиш снися мені частіше,
Благаю, ти снися хоть іноді.
