Сьогодні я приймала участь у презентації
книги української заробітчанки,
яка народилася в одному із сіл нашого району.
Важко передати словами усі життєві перепетії,
які випали на долю цієї тендітної жінки,
але вона настільки ПОЗИТИВНА,
що, перебуваючи поряд з нею,
тобі стає тепло і затишно...
Вона пройшла уже всі кола Пекла,
Із малечку жила по сиротинцях.
Була лиха хоч Доля і запекла,
Та вирости судилося дитинці.
Могла душа у жінки скам'яніти
І зненавидіти усе навколо...
Та виросли у неї чемні діти
Прекрасні внучки ходять вже до школи.
З її очей тепло іде і світло,
Які б могли пів світу обігріти!
На диво, та від горя не осліпла,
Життю радіє, сонцю, небу, квітам...
Тепла достатньо у цієї пані,
Щоб ще й на експорт у світи возити.
Красунь таких стрічаєм на екрані
У норкових манто і оксамитах.
Такими, мабуть, Ангели бувають,
Яких Господь на Землю посилає.
Один із них - шматочок мого Краю,
У нього не буває "хати скраю".
Такі вони, українські інтелігентки, ще від часів княгині Ольги, Лесі Українки, Ганни Горенко, Ліни Костенко, та багатьох, багатьох інших, враховуючи і справжніх прикрас нашого клубу - з надзвичайною глибиною почуттів, мудрістю планетарного масштабу, високоосвітчені, сильні і красиві ... Інтелігентна українка, як символ країни, мабуть, іде відразу за калиною, чи, навіть, до неї.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Погоджуюся з Вами, пане Миколо, я так і сказала на презентації, що, напевно, тому, що наша країна жіночого роду, тут народжуються сильні жінки.
Хай доля і Божа ласка вертає їй все тепло,яке вона віддає ближнім 
Без слів...
