Не все так погано, якщо ти все ще рубиш всіх маткою-правдою,
Якщо твої зношені конверси крокують бруківкою Львову
І навіть, якщо твоя усмішка вже трохи зносилась і зблякла,
Твій голос усе ще бринить молодою, солодкою хрипотою.
Не все іще втрачено, якщо ти бачиш спасіння в світанку,
Якщо твоя з бурбоном пляшка іще до кінця не допита.
Ще можна жити, якщо в руках запальничка,
а за вухом — цигарка.
І краще спати в мотелі, аніж плакати над тим самим
розбитим коритом.
Не все так погано,( ба — навіть, чудово ), якщо ти щодня
десь біля шостої ранку
на балконі із кавою проводиш очима нічну сірість й вологість за хмари
Якщо маєш в своєму рідному місті вірного друга і пару коханок,
Повір, не все іще втрачено.
Ще рано дорослішати й вганяти себе у рамки.
Ще рано вдягати костюма й в'язати однотипні, серйозні краватки,
Вдягати серйозне обличчя і їхати на свою перспективну роботу.
Повір, це так нудно — тримати життя в такому гнітюче-складному порядку.
Нехай краще твої зношені конверси і далі бездумно крокують по Львову.
