Розлуки…зустрічі …перони…
Життя біжить, немов вагони.
Збігають дні та довгі ночі,
Душа змиритися не хоче.
І серце аритмічно стука ,
Яка вже підла ця розлука.
Хто видумав її не знаю,
Всі відповідь давно шукають,
Та не знайти її ніколи….
Розлука ходить поряд з болем ,
І сталого немає місця,
Хоч їй у цьому світі тісно.
Отак поміж людей і ходить,
Розлученят з собою водить.
Розділені сердечка плачуть,
Вона байдужа та ледача….
15.09.15
Респект, Лесе 
так чуттєво, Лесю... 
