Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Серафима Пант: Від Матері Синові - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Справжня щира любов врятує світ
Богданочка, 13.10.2015 - 21:07
Так гарно і зболено... І це правда... пробачити - це не означає проявити свою слабкість. Це означає проявити свою силу. Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знаєш, Богданочко, читаючи твій коментар - пригадала вислів Полякової : " Це ж на скільки треба бути розумною, щоб здаватися такою дурепою!"- аналогічно: " Це ж якою треба бути сильною, щоб здаватися такою слабкою..."
Салтан Николай, 11.10.2015 - 23:23
Люди здатні на помилки, але головне їх швидко усувати, щоб і ні сліду, ні найменшого спогаду не залишилось від непорозуміння
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо не пробачати, то образа накопичується, і рано чи пізно прорве, як гноєвик, завдаючи болі та утворюючи рубці
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Спочатку написала заголовок " Від імені матері-України", але згодом змінила, розуміючи - нехай кожен сам, на основі почуттів, що виникають після перечитування вірша, намалює свій образ
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Приємно. Кожен сприймає вірш по-своєму, малюючи свої образи, але одне залишається незмінним: немає нічого безкорисливішого,як материнська любов.
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Материнська любов найчистіша, всерозуміюча та всепробачаюча. Дякую за відгук Рада, що твір Вам сподобався.
геометрія, 08.10.2015 - 10:20
Ми матері, ми маєм силу,пробачить донці, внуку, сину. Маємо мрії і надії, що діти нас все ж зрозуміють... Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за такий коментар: приємно читати і відписувати Світліше світла материнське серце, Об'ємніше вселенського простОру, Бо кожен раз від розпачу здригнеться, Дитина як з шляху її зіб'ється, Без звинувачень й жодного докору. |
|
|