Достатньо лише...
...Життя - дорога, це знають всі. Але ж, щоб жити - треба по ній іти.
Коли дорога оживає - вона стає річкою. І тому річка - також життя.
Сидячи на березі ріки, ти вишукуєш красиве каміння, виготовляєш
з нього прикраси, стараєшся, потім кидаєш в річку. Кидаєш, кидаєш,
нападає іноді розпач... А воно все зникає на дні, все зникає -
не підхоплює річка оте, не пливе воно й не бачить його ніхто...
Ти впадаєш у відчай, опускаючи руки...
...А треба було лишень просто навчитися складати з паперу
кораблики...
P.S. Але не все так погано. Колись, коли тебе вже не буде, річка трохи
зміліє і твої прикраси знайдуть на дні інші люди - і милуватимуться
ними в своїх музеях...
* * * * *
В "сухому залишку"...
...Прочитав оце, як перевірити на якість бензин. На скельце капнути
й підпалити - якісний залишить білий наліт на скельці, а неякісний,
з домішками - чорний. Подумалося: ось так і ми, перевірять і нас ТАМ
колись, спаливши на скельці...
03.10.15
P.S. Але не все так погано. Колись, коли тебе вже не буде, річка трохи
зміліє і твої прикраси знайдуть на дні інші люди - і милуватимуться
ними в своїх музеях... - РИТОРИКА КОМУНЯЦЬКИХ ВОЖДІВ. ТІ ТЕЖ МІЗКИ ЛЮБИЛИ ПУДРИТИ СВІТЛИМ МАЙБУТНІМ. ДО ВАС ЦЕ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ. ТАК ПРОСТО - АСОЦІАЦІЇ.
Микола Шевченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну..не знаю... Тут все - в переносному значенні. Метафора. З іронією, якщо відверто. Я хотів сказати, що іноді людину за життя й не знають, а потім, відкривають. Хоча можу помилятися. А от викликати такі асоціації - для мене несподіванка. Хоча музеї - так, це "фішка" совдепії... Як і "вічна пам`ять".
