Палають вогненні язики
Облизуючи швидкі темні хмари
І не перепона їм гори та ліси
І не перепона моря та океани.
Хаос стихій захопив світ
А також хвороби, голод, війни
Й буревії злих почуттів
Свистять нестримними вітрами.
В наших грудях сила тих вітрів
Кожен подих вливається в загальний
Кожна думка іскриться, димить
Спалахуючи в нову реальність.
Ми ненависті творці
Так само любові, щастя та радості
Між собою брати і сестри
Від ворожнечі самі ж страждаючі.
