Я тінь твого минулого
ти страх мого майбутнього
я зникла майже повністю
з твоїх юнацьких снів
І сонячне затемнення
і віра у миттєвості
стирається як зарево
колись щасливих днів
Я стала просто тінню
яка не має імені
ховається за музику
проглядує в думках
ти залишився сонячним
і втілився у спогади
вбиваєш наче кулями
і воскресаєш в снах
Ти знаєш
просто коли бачу твій силует в кожному перехожому
мимоволі хочеться писати римою
та ти ж знаєш
рима - це зовсім не моє
як і кожен перехожий виявляється не тобою
воно й добре
бо римою писати вже давно не сучасно
а якби тим юнаком у плащі виявився ти
навіть не уявляю
що було б
зі мною
