Повернись живим додому, любий,
У вікно прогледіла я очі.
Хай твої торкнуться ніжні губи
Вуст моїх посеред смутку ночі.
Хай пропах ти порохом і димом,
Запаху солодшого не знаю.
Наче роки, дні без тебе линуть,
Повертай до батьківського краю.
А війна не хоче відпускати,
У обіймах міцно так тримає.
Жду додому я свого солдата,
А його немає та й немає.
Так не ждуть із жодної дороги,
Бо не всім судилося вертання.
Тож молю щоднини тихо Бога
Повернув додому щоб кохання.
Мабуть, тисячі жінок поділяють з Вами це чекання, Світланочко!
Коли ТАК чукають, то ВОНИ обов'язково повернуться!
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Доброго вечора, Нілочко!!! Я нещодавно шукала Вашу сторінку і не знайшла, вже перелякалася що Ви зникли з Клубу... Слава Господові, Ви знайшлися. Рада Вам!!!
