У полі жито вишивала,
Дозрілим колосом вела,
Родині кожній дарувала
Хліби до пишного стола.
А щоб удосталь всім стачало,
Старанно брала я врожай,
Несла в подолі та й співала,
Про теплі роси, про розмай.
Як я люблю ось ці хатини
У свіжій глині та вапні,
І огорожі із модрини,
І айстри в ніжному вбранні,
І диких трав зелені шатра,
І хлюпіт чистої води,
І на сухих кілках горнята,
І від качок мілкі сліди,
І щиру посмішку дитини,
Й криничний поскрип журавля,
Пишаюсь я, що Україна,
Що це моя свята земля!
21-12-2014 В. Пригорницький
