Двоє в парку
На зміну місяцю приходить сонце, на зміну горю - радість . За весною літо. Літечко... Тепле, сонячне ,часом пекуче , грайливе. Про літо хочеться говорити без кінця. Саме влітку можна найкраще відпочити , багато що побачити.
Я відвідав Київ. Який же він красивий! Золотоверхі собори , чудові палаци , величні будинки. Веселий , сонячний , привітний.
День був спекотний , але в скверику я почував себе досить затишно.
Неподалік від мене в затіненому куточку на лавці сиділи двоє. Він обіймав її ніжно-ніжно і по всьому видно було говорив ласкаві слова. Вона сором'язливо схилила голову і уважно слухала його.
- Ти мене кохаєш ? - врешті зважилась запитати його дівчина.
- Так , моя кохана, кохаю.
- І нас ніщо і ніхто не розлучить ?
- Ні ,моя мила, ніколи. Скажи, Оксано, що для тебе наше кохання ?
- Це цілий світ,- відповідала дівчина.
- А кохання взагалі, що це на твою думку?
- Це надмогутнє почуття. Коли мила людина - цілий світ , коли душа співає. Тебе не лякає шурхіт листя , зловісна темрява. Це благодатна, довгожданна мить . Така моя думка.
Скажи , кохана, що тебе спонукало до написання таких хороших творів як «Елегія ночі» , «Барвистий день» та ін.
- Це все кохання , мій любий. Кохання до тебе , любов до природи, до навколишнього світу.
- От що тебе спонукає до створення таких чудових пісень ?
- Я оспівую (пізнаю) світ словом , а ти піснями.
Він із вдячністю пригорнув її до себе , ніжно обійняв і поцілував. Вона опустила голову на груди коханого , слухала мову його серця.
Минули роки . Вони сиділи в тому ж розкішному парку і згадували юність. Головне - що обрали в житті вірну дорогу , що йшли до своєї мети поруч , допомагаючи і підтримуючи одне одного. Тепер вони творять історію своєї держави, як і саму державу .
Знають , що в житті їх чекає ще багато несподіванок як прикрих так і приємних .Інакше й бути не може , бо життя - складна річ . Зроблено багато . Можна почувати себе спокійно і впевнено .
Сиділи , тримаючись за руки , згадували свою першу зустріч , перший спалах кохання , своє весілля .
- Ти згоден , що наше життя - це нестримна ріка ?
- Так .Наше життя - то швидкоплинна ріка, що долає пороги , скелі і впевнено прокладає собі шлях .
Так і ми долаємо труднощі .І радіємо тому , що приносимо радість людям, в кожен день вносимо свою часточку життя в розбудову нашої держави.
ID:
661484
Рубрика: Проза
дата надходження: 23.04.2016 11:38:57
© дата внесення змiн: 09.06.2016 17:18:41
автор: Ростислав Мельничук
Вкажіть причину вашої скарги
|
