Осінь, дитинко, куди ти біжиш,
Листям жовтневим у небі летиш?
Пісні дощу знов приносиш в міста,
Холод твій людям морозить вуста.
Пара, борвій, родинна вечеря,
Інеєм зіткана рідна оселя.
Легко рукою торкнешся вікна –
Спалах. Чарівно малює донька.
Батько примітив, до неї пішов,
Лютий мороз за віконцем знайшов.
«Швидко, мала, відійди від вікна:
Осінь стоїть, тебе вкраде вона!»
Нащо, Врожайність, дівчаток крадеш,
Серце батьків їх безжалісно б’єш?
Грають із листям малі, чисті діти,
Бо ще не знають: приносиш ти біди.
