Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наташа Марос: ЗАХОВАЛА… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Івга Лис, 23.12.2016 - 21:15
дуже гарно написано! і так життєво. як деколи хочеться спалити і спогади, і мости Наташа Марос відповів на коментар Евгений Познанский, 16.12.2016 - 21:19
Дякую Вам щиро!!! Завжди рада!!!
Любов Вакуленко, 03.12.2016 - 20:47
Щоб поверталось інколи минуле, Листівка ожила його словами, Щоб ти його ніколи не забула, І почуття, що було поміж вами... Наташа Марос відповів на коментар Любов Вакуленко, 03.12.2016 - 21:32
Минулого не випалю й вогнем,Хоч як не намагалася забуть... Даремно сподівалась, що мине, Та, бачу, помилялася... Мабуть... Дякую Вам, Октябрино, за чудовий експромт!!! Наташа Марос відповів на коментар Тетяна Луківська, 03.12.2016 - 18:00
Дякую Вам, пані Тетяно, рада візиту!!!
Nino27, 03.12.2016 - 14:35
Ні не горить і не пропадає,Наташенька,жити з цим на жаль не просто Чудовий віршик,близький до болю.Спасибі Вам!!!
Наташа Марос відповів на коментар Олена Жежук, 03.12.2016 - 13:28
Дякую, Оленко, рада, що знаходиш на мене час!!!
Наташа Марос відповів на коментар Ліна Ланська, 02.12.2016 - 19:58
...щедра порція адреналіну... Дякую, Ліно, по чайку?..
ТАИСИЯ, 02.12.2016 - 16:56
Твоя реакция!? ...нам всё понятно стало!!! А может быть - начнём сначала??? Наташа Марос відповів на коментар ТАИСИЯ, 02.12.2016 - 17:32
Спасибо Вам, но как-то поздновато... сначала-то...
Ганна Верес, 02.12.2016 - 16:39
Тепер я знаю: пам'ять... не горить...Вірш прочитала на одному дихання. А висновок- взагалі - бомба! Наташа Марос відповів на коментар Ганна Верес, 02.12.2016 - 17:30
Дякую Вам, Ганно, завжди рада Вас бачити!!!
Akimova, 02.12.2016 - 14:56
Чудовий вірш! Але навіщо було взагалі листи палити? Це ж такий рарітет! Зараз вже ніхто не пише листи на папері...
Наташа Марос відповів на коментар Akimova, 02.12.2016 - 16:44
О, це, звичайно ж, раритет неабиякий, бо листи писалися щодня(!!!)... довгі й змістовні... Тож, насправді, дуже боляче..., але... спалила... сама... на жаль... Svetok, 02.12.2016 - 14:46
Спалити спогади нікому не вдається.Нічого не лікує вічний час. Минуле обпікає і сміється Жорстоко і нахабно з хворих нас. |
|
|