То не страх, моя дівчинко, то взагалі не страх
То вертають дорогою ті, кого ти любила
Погубила їм крила, літала в чужих степах
Приголубила... пригубила...
Прив’язала ти, дівчинко-відьмо, тугу затуго
Затиснула під серцем камінь з морської піни
Завинила, невинна, вовка вважати другом
Загубилася в лісі, де вільному бути вільним
Відмолилася... відпустила...
Чуєш, виє самотній. Не зітхай, моя дівчинко-доле,
Видихай і водою запий – онде студить ноги.
Віднесе тебе вітер вивіркою у поле
То не страх, моя дівчинко -
Просто зійди з дороги...