Почуваюся коханим
Темна ніч в моїй душі
сіє зорями любов,
адже люди не чужі
у життя приходять знов,
спокушаючи мене
сподіватися на те,
що нарешті біль мине
і надія зацвіте.
Сяє місяць у очах
позитивністю думок,
що покажуть серцю шлях
відкриваючи замок.
Відчинивши двері в світ
у кімнаті самоти,
я піду шукати цвіт
з кольорами теплоти.
Почуваюся коханим,
щастям бачу все життя,
дивом маючи весняним
ті прекрасні почуття,
без яких, як без повітря,
не прожити день чи ніч,
не відчути теплим вітром
на любов від серця клич.
Вип`ю кавою щодня
сподівання, біль і страх,
ніби радість - це рідня,
бо приносить спокій в снах.
Так прокинулась любов
спалахнула, як вогонь,
теплотою для розмов
з кожним дотиком долонь.
Почуваюся коханим,
незабутим і живим,
хоч залишуся поганим,
та по-своєму новим,
бо для кожного приємно
відчувати ту ж любов,
що приходить недаремно
розпалити нашу кров.
Віктор Цвіт 02.04.17