Серпневий день пропах полином,
Пропах теплом і чебрецем,
Десь пісня жаворонка лине
І сонний сонях – манівцем.
Ступаю стежкою – і млію,
Пропахла літом вже й сама...
Так тихо, сонячно і мрійно,
Що слів сказать про це нема.
Погожий день тече розлого,
Десь бджоли цвітом шарудять
І сплять: думки, жалі й тривоги...
Лиш літні пестощі не сплять.
