Майдани... Зійшлись Правда
і Кривда... Там все ясно,-
по той бік ВОНИ, по цей бік,-
МИ... А як поза Майданами?...
Буває як тут... А ми ж,- люди!..Гримнув вибух... Роз'їхались стіни...
Рами - в друзки, посипалось скло....
Це було вже ніщо для людини,
Бо людини - уже не було...
Було рване, спотворене тіло,
Була швидко густіюча кров,
Було серце, котре ще тремтіло,-
Його перший удар не зборов...
Було серце, котре ще тремтіло,
Живий мозок ще правди шукав...
- Він не наш!.. І загинув по ділу,-
Хтів в судах добиватися прав!..
Скасував всі борги оцей гуркіт,
Вгамував комусь Каїнів зуд,
Але з Божим судом грає в жмурки
Цей страшний і неправедний суд.
Закурликала мідь сумовито,
На труну перша глина лягла...
Слідство...Пошуки...Справу закрито,-
Певно, є більш важливі діла...
Жорстокість...Зневага до життя іншої людини... "Хапаючий" інстинкт... Злодійкуватість... 
Я не про це... Я,- про людську жорстокість... Та зневагу до життя іншого.... 
