Людині хочеться легкої простоти
Не в злості жити, а вже навпаки
Живитись доступом любов'ї, доброти
І опинитися в духовній чистоті.
Я вірю й знаю, що таким є ти
Красивим, знатним розумом людської глибини
Не залишивши віру в краще у собі
Ти проживаєш день за днем,
І залишаєш сумніви на стороні.
І я живу так, і вони
Сусіди з ближніх місць і да-ле-чи-ни
У снах блукаємо у мрійній теплоті..
Прокинувшись, не знаю ( може, все-таки) ..
Змайструємо її?!
Так, може, ми??
А з нами і вони..?
Все ж, може, так?
Давайте, цього разу так.
Не ні!
Так!