Скаженійте вражі діти – борщови, козлови…
Не поможе вам, ущербні, вже лайливе слово.
Не спасе отрута ваша, що струмить із пащі.
Ми Вітчизну милу нашу змінимо на краще.
Ми відчистим Україну від гидоти й скверни.
Мову пращурів великих дітлахам повернем.
Нашу пісню солов’їну вернемо в світлицю
і джерельної водиці наберем з криниці.
Звичаї дідів відродим, відбудуєм храми,
зводили що предки славні многими віками.
Ми традиції примножим, віру розбудуєм,
батька Велеса повернем, що позбулись всує.
Свіжим вітром закружляє наш Стрибог по краю
і Ярило допоможе виростить врожаї.
Знов Мокоші, Лелі, Хорсу, зазвучать рулади,
а гармонію в природі забезпечить Лада.
Знов Сварог укріпить духом і поправить долю,
а Перун дружину грізну виведе у поле.
Род відкриє нам до віри потаємні дверці
і Дажбог дорогу знайде у наш дім і серце.
жовтень 2017
Ага, ага. Только вера должна на чём-то основываться. На чем-то, что ты знаешь и понимаешь. А если ты что-то знаешь и понимаешь, то это уже не вера, а знание. А просто верить во что-то лишь бы верить - глупо и унизительно.
