Осінь проллється дощем
На холоднім порозі світання…
Листя осіннє - повз пролетить
Так неначе востаннє…
Сонце встає із-за хмар
Осінній туман опускається долу…
І ми вже не ті, з тобою не ті
Лиш наше кохання – то є наше світання…
Згадай, як колись осінь повчала
І вкривала землю осіннім плащем
І ніяк я збагнути часу не мала
Як це, проживати останній день?
Та осінь лиш знала…
Кожен рік вона проживала…
І нам , наче мати підказки давала...
