Так от послухай,
здам квартиру ї поїду
Кудись до пальм наприклад на Балі.
(ні, я серйозно!)
Буду
дивитися на океан
писати вірші
пітніти опівдні
зустрічати схід сонця
ходити в сарафані
не думати про те
що не треба б думати про тебе
Бачиш як я добре все придумала ?
Буду мало плакати
І багато мовчати
Буду легко розмовляти
з незнайомцями вночі
і важко згадувати про що
нам було говорити
вранці
буду наче гумова лялька
здатна до слизько прохолодної
безмежності.
Аж поки не зрозумію,
що лікування географією – працює,
але дуже обмежено.
слухай, я нікуди не поїду
а ти - йди, залиш мене тут - сумувати