Знов писатиму дурниці!
Все про те ж. Нема нового.
Потребую допомоги,
Щоб відвикнуть від старого.
Що ж, писатиму востаннє
(Це з усіх останній раз).
Точно я собі сказала
Більш не вернуся до Нас.
Я писала, як любила.
Я писала, як люблю.
Напишу, що я зробила
І від себе я втечу.
Де є правда? Де неправда?
Де фальшивка? Де життя?
Я, закривши очі, бігла
І на дно тепер пішла.
Я тонула в ескапізмі.
Ти найглибший ескапізм.
Жаль, що ти нічого більше.
Просто... Просто ЕСКАПІЗМ.
Що за дивнеє прозріння?
Скільки можна вже мені?
Скільки можу я шукати,
Що не знайдеш, мабуть, ти?
Що я за така дурепа?
Відморожене дитя.
Непотрібним цим коханням
Я псую собі життя.
Непотрібним чи потрібним?
Помилка. А краще досвід.
Розкажу я своїм дітям,
Щоб не думали наосліп.
Повернемося до теми -
До прощального листа:
"Хай тебе вона полюбить
Так, як полюбила я"
