Немає нічого незламного і непереборного, все можна обійти і перемогти. Навіть метал, який не піддається звичайним рукам, так легко з’їдає корозія. Це звичайно не за один момент, а певний часовий відрізок, який вимагає терпіння і наполегливості, сили волі. Це вимагає в першу чергу бажання…
Часто ми і є корозія "їмо" один одного навіть не усвідомлено...Тут головне, щоб ця "корозія" зусиль не почала гризти нас самих, з середини.
Людина підвладна тому черв’яку, який породжує заздрість, жорстокість, жагу помсти...І так хочеться бути цією силою, щоб перемагати, ламати зло і підступ, і не допустити черв'яка в свою душу і життя…
Бо якщо ця корозія приживеться в твоєму внутрішньому світі, тебе зжере з середини, вирве назовні твоє серце, а потім і здолає самого!
Хоча немає нічого незламного і непереборного, але людина унікальне творіння, і тільки сильна духом і волею не піддасться цій корозії…
