Колише подих вогника свічі,
Несуть думки у край, де просто жити,
У правду вірить, та добро робити,
Скажи що небуть, тільки не мовчи!
Коли на серці тяжко, хоч кричи,
Та біди заморився ти лічити,
Життя уроки треба завжди вчити...
Скажи, що віриш, тільки не мовчи!
У нас знайдуться тисячі причин,
Своїм бажанням хочеться годити,
У гори йти, у океани плити,
Поруш же тишу, тільки не мовчи!
Забути біди хочеться хутчіш,
Стрічать світанки, діточок ростити,
Фантазувати, в мирнім світі жити...
Замріялася мабуть. Ти мовчиш...
