Андрію Пилиповичу Богайчуку з нагоди Ювілею:
Сьогодні гарний ювілей в прекрасної людини.
В пошані він серед людей, в повазі у родини:
Дідусь, татусь і чоловік для рідної дружини,
Адже кругом вже стільки літ вони в однім сплетінні.
Одні тривоги і думки, і радості , і втіхи,
Одні печалі на обох, здобутки і успіхи.
Завжди удвох, завжди разом, куди б не поспішали,
Кругом з повагою обох їх з радістю стрічали.
Як десь весілля й за столом.. Ой, як вони співали!
Маленькі діти гамірні – то й ті аж замовкали..
В Андрія –гарний баритон – за серце пісня брала,
А в Стасі –голос солов’я: виводила-співала.
Вона - ланкова на хмелю, дружина його рідна.
Він – конюх старший у селі та його коні гідні
Найкращих, мабуть, нагород на виставках країни.
По всій окрузі не знайти, вони такі єдині.
Панує злагода й любов, довіра і повага,
Підтримка завжди поміж них та, звісно, і увага.
Сьогодні діти й внуки йдуть, щоб дідуся вітати.
Здоров’я міцного йому на многа літ бажати.
А з ними побажаєм й ми: і радості, та щастя.
Прекрасна пара-голубів: дідусь Андрій і Стася.
Щоденно небо голубе щоб бачили в віконці,
А звідти те́пле і ясне́ всміха́лося вам сонце.
А квіти ніжні під вікном щоб тішили ще очі,
Щоб дні погідні були всі й спокійні, тихі ночі.
Хай Мати Божа береже і Янгол захищає,
І многа-многа літ обом вам щедро добавляє.
