Десь там внизу, посеред ночі,
чути лайку п'яних міських монстрів і їх бридкий спів
під гавкіт собак.
Безпритульні б'ють сміттєві баки, б'ють пляшки,
голосно проклинаючи інших
безпритульних.
Негідники
все ж
розбудили Зевса, що мешкав на восьмому
поверсі.
Він грізним голосом згори
наказав їм всім зникнути
з-перед його вікон,
щоб йому не довелось спуститись на землю,
бо тоді хай начуваються.
Здичавілі собаки одразу ж замовкли і поховались
під автівки.
Монстри і безпритульні перепросили Зевса
й зникли в темряві ночі.
А рудоволоса Артеміда покликала
свого любчика до ліжка спати
й нікого сьогодні не карати.
