- Чому спите ви, кобзарі?!
Ті звуки кобзи та бандури...
Якби ви встали з-під землі,
Щоб зворушили світ кобзарські струни!
Щоб сколихнули аж до серця
Веселі і сумні пісні.
Дісталися самого денця
Людської, черствої душі.
Навчіть людей добра, любові, співчуття-
До рідного, до близького, до свого!
Навчіть любити це життя!
І Україну... Навчіть любить обов'язково!
Та ви спите. Земля забрала вас до себе.
Земля... Омріяна, оспівана крізь сотні літ.
І летить кобзарева душа в синє небо.
Журавлиним ключем у чисту блакить.
А.Г. 2017р.
