Завзятий книголюб Пилип,
У халепу, кажуть, влип.
Таке скоїлось, хоч з хати
Світ за очі тікати.
Все від того його хобі,
Хоч кілка бий на лобі.
Щодня бігав до книгарні,
Там купляв книжки гарні.
Звісно, як лихий попутав,
То з'являється скрута.
Бач, книга рідкісна така
Приховала прусака.
Пилип ту книгу й не гортав,
Цілий рік таку шукав.
Тож мерщій побіг до хати
Насолоду зірвати.
На канапі влаштувався,
Кайф ловити зібрався,
А прусак шусть і в хвилину
На підлогу в щілину...
Почалося все відтоді,
Справжнє лихо та й годі,
Куди не глянь - ті вусаті
У Пилиповій хаті.
Так, ця історія сумна.
Що де трапиться, хто зна?
Та, якщо книжки купляти,
Їх зразу й погортати.