Філіжанка гарячої кави
Та світанок такий молодий...
І немає миліше забави,
Як пускати вверх, кільцями дим,
Розмовляти про щось неважливе,
Усміхаючись сонцю й тобі,
Розуміти, що справді щасливий,
Що безмежно закоханий, в світ
Й у твої, такі лагідні очі,
Де сховались самі небеса,
Їх блакить полюбивши, так хочу
Потонути й залишитись там...
Щоб схопити лякливу надію,
Віднайти в полохливості цій,
Нашу спільну, незайману мрію,
Подаривши майбутнє тобі...
...філіжанка гарячої кави
Та світанок такий молодий...
І немає миліше забави,
Як пускати вверх, кільцями дим...