Рано зранку на світанку
Доки геть усе в росі
Вийшли з Річки по Порічки
Прогулятись Карасі
Кругом стали обертатись
Дивуватись, милуватись
Задивлялися на Квіти
Карасі неначе діти
Все здавалось їм не звично
Щось гуло, занадто зично
Все дзвеніло й клекотіло
І вщухати не хотіло
Рак з води наставив клешні
Очі витріщив, дивак
- То тутешні, чи прийдешні?
Не второпає ніяк
А вони, повз верболози
Де ласують Кози лози
Йдуть до саду до городу
По солодку нагороду
Скачуть слідом Жабенята…
Тишком – нишком Сіра Мишка
Приєднались Каченята
І Пухнаста Біла Кішка
Сонце стало пригрівати
Замугикали усі
Почали Пташки співати
Лиш, ні звуку Карасі
Так, собі вони мандрують
Карасі вперед крокують
Закружляв вгорі Лелека
Мабуть, йти вже недалеко
Задзвенів в траві Струмочок
Зверху сплівся Виноград
Перекинувся місточок
У Зелений Пишний Сад
Загули в повітрі Бджоли
Заясніли Матіоли
Зарясніли Шовковиці
Полуниці і Суниці
Всі зраділи до нестями
Розбрілися там і сям
Хто в травичку, хто в ботвичку
Хто навздогін Карасям
Хтось відшукував горішки
Хтось заграв у Кішки – Мишки
Хто попригав у Струмок
Хто купатись на Ставок
Крутить Небо День по колу
Розгубились гості з Річки
Бо ж не бачили ніколи
Тільки чули про Порічки
Й сіло Сонечко на хати
Й ліг Туман як ті сніги
А Порічки розшукати
Карасям не до снаги…
І, давай, вони зітхати
Й закортіло їм в водицю
І не в змозі вже чекати
Попірнали у Криницю…
Хто тепер , сюди приходить
То, дивуються усі
Як, в Садочку у Криниці
Завелися Карасі?
