Моє село і річка, й поле,
Знову приснилися мені,
І лину я, й спішу до нього,
Як наяву в своєму сні...
Ось бачу вишню біля хати,
Криницю...Чиста в ній вода...
А біля неї моя мати:
Весела,гарна й молода...
Набрала із криниці воду,
В усмішці лагідні уста,
Спішить від хати до городу,
Маля за нею поспіша...
Я придивляюсь...Хто це з нею?
Онучка, син, а чи дочка?..
І я здогадуюсь раптово,
І пізнаю...Це з нею я!
Я в сні ледь чутно стрепенулась,
І усміхнулися уста,
І враз збентежено проснулась,
І в снах матуся - з о л о т а!
Лагідний сон!Чудовий вірш!Прекрасні слова! 
