Я люблю тебе!
Я люблю тебе!
Я люблю тебе!
Кричати фразу цю, мабуть, дарма,
Хоча я наче й зовсім не сама.
Кричати і хмеліти від печалю,
Бо ми з тобою – якомога далі,
Ненависть тебе сповнює ущент.
Я й досі пам’ятаю той момент…
Повільно виливати з капюшону
Росу дощу, назбирану вночі.
У мене досі є твої ключі,
А ти мене і поруч не знайшов.
Ми просто йшли.
А ти
Без мене
Йшов.
Отак і розійшлися,
Ідучи.
