Поїхали Гриць та Коля
На море в Одесу
І пробують екзотичні
Там делікатеси.
Наминають шаурму,
Креветки патрошать,
На лаваш і на шурпу
Не жаліють гроші.
І натрапили якось
Під вечір друзяки
На кафе, де продавали
Горілки всілякі:
З персика і кавуна,
З дині і сандала,
Та найбільше з кактуса
Заінтригувала.
Тож купили літрачок,
Щоб не було мало
Й шашличка із барана
На закуску взяли.
Та в процесі споживання
Почав чути Коля,
Що його щось в животі
Наче шилом коле.
Гриць, регочучи, торочить:
-То почала, брате,
Та горілка із кактуса
Колючки пускати.
І продовжив він, від сміху
Аж задерши ноги:
-Або може з шашлика
Проростають роги!
Та не довго він сміявся,
Бо у його пузі
Забуркало й "загарчало",
Наче вовк у лузі.
-Щось здається мені, Грицю, -
Коля запатякав,
-Що той шашлик ще недавно
По дорозі гавкав...
А за тоту кактусівку
Я б відрізав руки...
Нею, скажу тобі, добре
Лиш троїти жуки!
Мусіли в аптеці брати
Різні препарати,
Щоб в животах перестало
Колоти й "гарчати".
Й від тоді вони до смерті
Вже запам'ятали
Що нема нічого краще
Самогонки й сала.
24.8.18.Лазурне.
